Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.05.2020 року у справі №911/2115/15
Постанова ВГСУ від 03.02.2016 року у справі №911/2115/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 911/2115/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Мележик Н.І., Кролевець О.А.розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р.та рішеннягосподарського суду Київської області від 20.07.2015ру справі№911/2115/15 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аккорд"до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної Промисловості "Укрспирт"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай кепітал менеджмент" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" 2. Національний банк Українипростягнення 10 490 307,77 грн. За розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 20.01.2016р. №02-05/27 у зв'язку зі зміною складу колегій суддів, для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В.(доповідач), суддів Мележик Н.І., Кролевець О.А.

за участю представників:

позивача: Галонський В.М., дов. від 12.05.2015р. б/н,

відповідача: Дубей В.Ю. дов. від 20.01.2016р. №20-01/01,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Гладишенко М.І. дов. від 30.10.2015р.,

2) не з'явились,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Грицик А.С. дов. від 11.01.2016р. б/н,

2) Зінченко С.О. дов. від 29.10.2015р. №18-0202Б/81862

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення заборгованості за процентами в сумі 10490307,77 грн., нарахованих за період з 28.07.2014р. по 30.04.2015р. за прострочення виконання грошового зобов'язання, що виникло на підставі договору кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013р., укладеного між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Рішенням господарського суду Київської області від 20.07.2015р. (суддя Бабкіна В.М.) у справі №911/2115/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р. (колегією суддів у складі головуючого судді Калатай Н.Ф., суддів Ропій Л.М., Рябухи В.І.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд» 10490307,77 грн. основного боргу та 73080 грн судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р. та рішення господарського суду Київської області від 20.07.2015р. та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд» у задоволенні позову повністю.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд» не погодилось з доводами, викладеними у касаційній скарзі та, зазначаючи про їх безпідставність, просило залишити в силі оскаржувані судові акти.

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» надало до суду касаційної інстанції письмові пояснення стосовно касаційної скарги, у яких вказало про необґрунтованість стягнення відсотків за Договором кредитної лінії від 27.12.2013р. №ВКЛ-2007072/1, оскільки строк користування кредитом закінчився ще до 05.05.2014р., тому з огляду на п.4.3 вказаного договору їх нарахування та стягнення після цієї дати є безпідставним.

Національний банк України також подав письмові пояснення стосовно касаційної скарги, у яких просив скасувати рішення та постанову у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд», зазначаючи при цьому, що майнові права за Договором кредитної лінії від 27.12.2013р. №ВКЛ-2007072/1 знаходились та знаходяться в заставі Національного банку України, а відтак, їх незаконне відчуження Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» без згоди Національного банку України на таке відчуження порушує його законні права та інтереси як заставодержателя, що свідчить про недійсність укладеного 12.09.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - адміністратор Пенсійних фондів «Дельта Капітал» договору про відступлення прав вимоги за зазначеним вище Договором кредитної лінії.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2015р. касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» прийнята до касаційного провадження. Розгляд справи у суді касаційної інстанції відкладався.

У судовому засіданні, що відбулось 03.02.2016р. представник заявника касаційної скарги підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі, а також доводи зазначені у додаткових поясненнях до неї, поданих суду касаційної інстанції та долучених до матеріалів справи та просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.07.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р. у справі №911/2115/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд» у задоволенні позову.

Представник Національного банку України підтримав вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» проте зазначив, що вважає договір про відступлення права вимог від 12.09.2014р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - адміністратор Пенсійних фондів «Дельта Капітал» без згоди Національного банку України всупереч вимог ч.2 ст.17 Закону України "Про заставу" недійсним, з підстав порушення прав Національного банку України як заставодержателя майнових прав за договором кредитної лінії від 27.12.2013р. №ВКЛ-2007072/1, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та відповідачем.

Представник Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» також просив скасувати оскаржувані постанову та рішення, проте з підстав відсутності у позивача права на стягнення спірної суми нарахованих процентів за Договором кредитної лінії від 27.12.2013р. №ВКЛ-2007072/1.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай кепітал менеджмент» заперечували проти вимог касаційної скарги з підстав їх необґрунтованості та просили залишити в силі оскаржувані судові рішення та постанову, як такі що прийняті внаслідок повного та об'єктивного дослідження судами попередніх інстанцій усіх обставин, що мали значення для правильного вирішення спору у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення та заперечення на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.12.2013р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі в тексті постанови - ПАТ «Дельта Банк»), як кредитор, та Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», як позичальник, уклали Договір кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 (надалі в тексті постанови - Кредитний договір), за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» взяло на себе зобов'язання надати Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» кредит (грошові кошти) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Як встановлено судами, ПАТ «Дельта Банк» у відповідності до умов Кредитного договору видало відповідачеві грошові кошти, проте останній свій обов'язок по їх своєчасному повернення та сплаті відсотків за користування ними не виконав, з огляду на що у нього утворилась заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк» у сумі 54156500 грн. - за кредитом, за процентами - 2198902,26 грн., зі сплати пені - 32652,19 грн. та зі сплати штрафу - 162469,50 грн. При цьому, судами зазначено, що вказані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються обставинами, встановленими під час розгляду справи № 911/3411/14 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення боргу, у якій рішенням господарського суду Київської області від 30.09.2014р., зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014р. з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнуто зазначені вище суми грошових коштів.

12.09.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - адміністратор Пенсійних фондів «Дельта Капітал» (назва якого в послідуючому була змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай кепітал менеджмент»), як новий кредитор, та ПАТ «Дельта Банк», як первісний кредитор, уклали договір про відступлення права вимоги (надалі в тексті постанови - Договір відступлення права вимоги 1), в якому погодили, що ПАТ «Дельта Банк» передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - адміністратор Пенсійних фондів «Дельта Капітал» приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» за Кредитним договором, а саме права вимоги щодо повернення заборгованості за кредитом в розмірі 54156500 грн. та повернення заборгованості за процентами в розмірі 3973454,99 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за Кредитним договором на день укладення Договору відступлення права вимоги 1, складає 58129954,99 грн. (п. 1.1 Договору відступлення права вимоги 1).

У зв'язку зі зміною найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - адміністратор Пенсійних фондів «Дельта Капітал» та частковим погашенням відповідачем заборгованості за Кредитним договором у розмірі 4388248 грн., сторони 22.12.2014р. підписали додатковий договір № 1 до Договору відступлення права вимоги 1, яким, серед іншого, погодили викласти п. 1.1 Договору відступлення права вимоги 1 в такій редакції: ПАТ «Дельта Банк» передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай кепітал менеджмент» (надалі в тексті постанови - ТОВ «Скай кепітал менеджмент») приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань відповідача за Кредитним договором, а саме права вимоги щодо повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51967154,26 грн., повернення (сплата) заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1774552,73 грн., повернення (сплата) заборгованості за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню за Кредитним договором. Всього загальна сума вимог, які нараховані та/або пред'явлені за Кредитним договором, станом на 22.12.2014р. склала 53741706,99 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору відступлення права вимоги 1, з моменту набрання чинності цим договором, ТОВ «Скай кепітал менеджмент» повністю замінює ПАТ «Дельта Банк» у Кредитному договорі та отримує всі права, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором, що зазначені в п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору відступлення права вимоги 1, разом з правом вимоги виконання зобов'язань, що передається за цим договором, до ТОВ «Скай кепітал менеджмент» переходять права за договорами, що забезпечують виконання зобов'язання, а саме права заставодержателя, що виникають з договорів застави, укладених між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем, № ВКЛ-2007072/1/S2 від 27.12.2013р. та № ВКЛ-2007072/1/S1 від 27.12.2013р., та права ПАТ «Дельта Банк», що виникають з укладеного між ним та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» договору про відступлення права вимоги від 27.12.2013р.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у п. 1.4 Договору відступлення права вимоги 1 сторони погодили, що ціна відступлення права вимоги за Кредитним договором, що підлягає сплаті ТОВ «Скай кепітал менеджмент» на користь ПАТ «Дельта Банк» становить 58129954,99 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору відступлення права вимоги 1 він набирає чинності, а у його сторін виникають взаємні права та обов'язки, передбачені цим договором, виключно на наступний день після настання відкладальної обставини, під якою сторони розуміють відсутність добровільного повного погашення Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» заборгованості за Кредитним договором в строк до 11.02.2015р.

Судами встановлено, що листом № 18.1-65/1 від 12.02.2015р. ПАТ «Дельта Банк» повідомило ТОВ «Скай кепітал менеджмент» про те, що Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» станом на 12.02.2015р. не виконало повністю зобов'язань, визначених Кредитним договором, та не погасив в повному обсязі нараховану заборгованість, що є підставою для застосування відкладальної обставини, передбаченої п.5.2 Договору відступлення права вимоги 1.

Згідно з п. 5.3 Договору відступлення права вимоги 1, сторони дійшли згоди, що після набрання чинності цим договором ТОВ «Скай кепітал менеджмент» має право здійснити наступне відступлення права вимоги за Кредитним договором та договорами, укладеними в забезпечення належного виконання Кредитного договору, на користь будь-якої третьої особи до проведення розрахунку з ПАТ «Дельта Банк».

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.02.2015р. ТОВ «Скай кепітал менеджмент», як первісний кредитор, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова група» (надалі в тексті постанови - ТОВ «Правнича консалтингова група»), як новий кредитор, уклали договір про відступлення права вимоги №8/2-VP (надалі в тексті постанови - Договір відступлення права вимоги 2), в якому погодили, що ТОВ «Скай кепітал менеджмент» передає, а ТОВ «Правнича консалтингова група» приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань відповідачем за Кредитним договором, в тому числі права вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51967154,26 грн., повернення (сплата) заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1774552,73 грн. та повернення (сплата) заборгованості за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню за Кредитним договором. Всього загальна сума вимог, які нараховані та/або пред'явлені за Кредитним договором, станом на 12.02.2015р. - дату укладення цього договору складає 53741706,99 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору відступлення права вимоги 2, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін цього договору до ТОВ «Правнича консалтингова група» переходять всі права вимоги за Кредитним договором та договорами, укладеними в забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, в повному обсязі і на умовах, визначених Кредитним договором, включаючи право вимоги до відповідача по поверненню отриманого кредиту, сплати процентів за його користування, комісій, штрафів та пені, які вже нараховані ТОВ «Скай кепітал менеджмент» на дату укладення цього договору і розмір яких зазначений в п. 1.1 цього договору, а також права вимоги, які ще не нараховані (не висунуті) або які виникнуть за Кредитним договором.

У п. 1.5 Договору відступлення права вимоги 2 сторони погодили, що ціна відступлення права вимоги за Кредитним договором, що підлягає сплаті новим кредитором на користь ТОВ «Скай кепітал менеджмент», становить 58229954,99 грн.

Відповідно до п. 1.6 Договору відступлення права вимоги 2 ТОВ «Правнича консалтингова група» зобов'язана сплатити на користь ТОВ «Скай кепітал менеджмент» ціну відступлення права вимоги за Кредитним договором, зазначену в п. 1.5 цього договору, не пізніше 20-ти банківських днів з дня повного задоволення вимог нового кредитора, набутих за цим договором, одним з таких способів: - виконання Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» зобов'язань перед новим кредитором; - задоволення вимог нового кредитора до відповідача третіми особами у встановленому порядку, як поручителями, майновими поручителями тощо; - задоволення вимог ТОВ «Правнича консалтингова група» за рахунок звернення стягнення на майно, що перебуває у заставі в якості забезпечення зобов'язань за Кредитним договором; - набуття у власність ТОВ «Правнича консалтингова група» майна, що перебуває в заставі в якості забезпечення зобов'язань за Кредитним договором, в якості задоволення вимог ТОВ «Правнича консалтингова група» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»; - відступлення ТОВ спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» права вимоги за Кредитним договором.

Згідно п. 5.3 Договору відступлення права вимоги 2 договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що листом-повідомленням від 12.02.2015р. про заміну кредитора у зобов'язанні ТОВ «Скай кепітал менеджмент» повідомило Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про укладення Договору відступлення права вимоги 2.

Разом з тим, судами також встановлено, що 28.04.2015р. ТОВ «Правнича консалтингова група», як клієнт, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аккорд» (надалі в тексті постанови - ТОВ «ФК «Аккорд», позивач), як фактор, уклали договір факторингу № 1/28-04 (надалі в тексті постанови - «Договір факторингу»), відповідно до умов якого ТОВ «Правнича консалтингова група» передало (відступило), а ТОВ «ФК «Аккорд» прийняло і зобов'язалось оплатити ТОВ «Правнича консалтингова група» за визначеною цим договором ціною права вимоги за грошовими зобов'язаннями щодо сплати процентів, неустойок і інших платежів, які пов'язані з порушенням порядку сплати процентів, що виникли у ТОВ «Правнича консалтингова група» на підставі Кредитного договору.

Згідно з п. 1.2 Договору факторингу внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором позивач займає місце ТОВ «Правнича консалтингова група» (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли з Кредитного договору відносно усіх прав і обов'язків позивача в частині і щодо нарахування та отримання (стягнення) в повному обсязі процентів за Кредитним договором як нарахованих, однак не сплачених на дату укладення цього договору, так і тих, які ще не нараховані або виникнуть за Кредитним договором в майбутньому, а також усіх видів неустойок та інших платежів, що підлягають виплаті відповідачем за порушення порядку сплати процентів, не виплачених на дату укладення цього договору.

Відповідно до п. 1.7 Договору факторингу права вимоги та інші права, що є предметом відступлення позивачу за цим договором, набуті ТОВ «Правнича консалтингова група» у ТОВ «Скай кепітал менеджмент» згідно з Договором відступлення права вимоги 2, яке, в свою чергу, набуло такі права у ПАТ «Дельта Банк» на підставі Договору відступлення права вимоги 1.

Як встановили суди попередніх інстанцій, у п. 1.3 Договору факторингу сторони визначили характеристику (зміст) прав вимоги, переданих ТОВ «Правнича консалтингова група» позивачу за договором, які виникли чи виникнуть за Кредитним договором: - повернення (сплата) заборгованості відповідача за процентами в розмірі 1774552,73 грн., нарахованих, але не сплачених на дату 11.09.2014р. включно; - повернення (сплата) заборгованості відповідача за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню; - повернення (сплата) заборгованості відповідача за процентами та/або процентів, які виникнуть у майбутньому; - сплати відповідачем усіх видів неустойок та інших платежів, що підлягають сплаті за порушення порядку сплати процентів, не виплачених на дату укладення цього договору.

Згідно п.1.6. Договору факторингу сторони визначили інформацію про стан розрахунків та заборгованості відповідача за Кредитним договором по тілу кредиту та процентам: - заборгованість відповідача станом на 27.07.2014р. по тілу кредиту - 54156500 грн., за процентами - 2198902,26 грн. (встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2014р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014р. у справі № 911/3411/14, які набрали законної сили); - розмір процентів, нарахованих попереднім кредитором (ПАТ «Дельта Банк»), несплачених відповідачем за період з 28.07.2014р. по 11.09.2014р. включно - 1774552,73 грн.; Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» сплачено (з 28.07.2014р.): 15.12.2014р. - 4388248 грн., з яких 2198902,26 грн. зараховано як сплата заборгованості за процентами, нарахованими на дату 27.07.2014р., а 2189345,74 грн. зараховано як сплата заборгованості за кредитом; 16.12.2014р. - 500000 грн., які зараховано як сплата заборгованості за кредитом; 18.12.2014р.- 400000 грн., які зараховано як сплата заборгованості за кредитом; - з 12.09.2015р. проценти відповідачу ще не нараховувались та до сплати не пред'являлись; - заборгованість відповідача за кредитом (тілом кредиту) на дату укладення цього договору - 51967154,26 грн.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору факторингу, за передані (відступлені) права вимоги до відповідача за Кредитним договором позивач сплачує ТОВ «Правнича консалтингова група» 5994599,04 грн. у строк до 30.09.2015р.

Згідно з п. 6.1 Договору факторингу строк дії договору становить: з 28.04.2015р. по момент виконання сторонами своїх зобов'язань за ним чи розірвання у встановленому порядку, але не довше погашення відповідачем заборгованості за кредитом і процентами по кредиту за Кредитним договором. Цей договір набирає чинності та вважається укладеним при умові його підписання та скріплення печатками сторін з 28.04.2015р.

Судами зазначено, що 29.04.2015р. ТОВ «Правнича консалтингова група» направила відповідачу повідомлення про часткове відступлення права вимоги за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013р. внаслідок факторингу, з огляду на що, з 28.04.2015р. ТОВ «Правнича консалтингова група» втратило, а позивач набув права вимоги до відповідача за грошовими зобов'язаннями щодо сплати процентів, неустойок та інших платежів, які пов'язані з порушенням порядку сплати процентів, що виникли у ТОВ «Правнича консалтингова група» на підставі Кредитного договору, та зазначив про те, що в подальшому всі розрахунки зі сплати процентів за Кредитним договором необхідно здійснювати на користь позивача за вказаними у повідомлені реквізитами.

При цьому, судами встановлено, що 29.04.2015р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату процентів № 2-29/04, в якій просив сплатити проценти за період з 28.07.2014р. по 31.03.2015р. Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на вказану вимогу не відповіло, грошові кошти позивачу не перерахувало, що і стало підставою для виникнення спору у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Аккорд» у повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем свого обов'язку по сплаті процентів, нарахованих за період з 28.07.2014р. по 30.04.2015р. на заявлену до стягнення суму, та факт набуття позивачем права на стягнення вказаної суми. При цьому, апеляційним господарським судом зазначено про безпідставність висновків Комісії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викладених у протоколі №21 від 20.07.2015р, згідно яких Договір відступлення права вимоги 1 було віднесено до категорії нікчемного правочину, вчиненого неплатоспроможним банком.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними та такими, що здійснені внаслідок неповного з'ясування усіх фактичних обставин з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ «ФК «Аккорд» про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» 10490307,77 грн. процентів за Кредитним договором, нарахованих за період з 28.07.2014р. по 30.04.2015р., право вимоги яких отримано позивачем на підставі згаданого вище Договору факторингу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» врегульовано загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. У ч.1 ст.5 цього ж закону визначено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Як вже було зазначено вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.09.2014р. укладено Договір відступлення права вимоги 1, за умовами якого ТОВ «Скай кепітал менеджмент» повністю замінює ПАТ «Дельта Банк» у Кредитному договорі. При цьому, на момент відступлення зазначеного права, як встановлено судами, заборгованість Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» перед ПАТ «Дельта Банк» складала за кредитом в розмірі 54156500 грн. та процентами в розмірі 3973454,99 грн., яка згодом була зменшена згідно зазначеної вище додаткової угоди до 51967154,26 грн. за кредитом та 1774552,73 грн. за процентами відповідно, які залишились незмінними на момент набрання чинності Договору відступлення права вимоги 1 та укладення Договору відступлення права вимоги 2.

Згідно з ч. 1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. З аналізу зазначених положень норм права вбачається, що у випадку заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а його права та обов'язки переходять до нового кредитора. Тобто зміст зобов'язання (обсяг прав та обов'язків його сторін) залишається незмінним. Відтак, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора, але обсяг цих прав та умови визначаються саме на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто законодавцем передбачено право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України у своїй постанові від 01.04.2015р. в справі №911/2445/14.

Проте суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки умовам укладеного ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Скай кепітал менеджмент» Договору відступлення права вимоги 1, а відповідно і укладеним на підставі нього в подальшому Договору відступлення права вимоги 2 та Договору факторингу, на підставі якого здійснено стягнення у даній справі. Тобто, в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України судами не з'ясовано обсяг та умови переходу до ТОВ «Скай кепітал менеджмент» прав вимоги за Кредитним договором, що в подальшому були відступлені ТОВ «Правнича консалтингова група», яке в послідуючому уклало договір факторингу з ТОВ «ФК «Аккорд», а також дійсність відступлених вимог щодо повернення (сплати) заборгованості за процентами, що не нараховані та підлягають нарахуванню за кредитним договором на момент їх переходу до нових кредиторів, враховуючи при цьому зазначені вище положення Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» стосовно обмеженого кола суб'єктів надання фінансових послуг.

Відтак, судам слід було дослідити, який обсяг права дійсної грошової вимоги мало право відступити за Договором факторингу ТОВ «Правнича консалтингова група» фактору - ТОВ «ФК «Аккорд», з огляду на обсяг відступлених прав ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «Скай кепітал менеджмент» та їх подальшу переуступку ТОВ «Правнича консалтингова група», оскільки з огляду на вимоги ст.1081 Цивільного кодексу України та загальні положення чинного в Україні законодавства, ТОВ «Скай кепітал менеджмент» та ТОВ «Правнича консалтингова група» були наділені правом відступити факторові вимоги виключно в межах отриманих ними за Договорами відступлення прав вимог.

З урахуванням договірних умов визначених сторонами в Договорі факторингу щодо передачі ТОВ "Правнича консалтингова група" ТОВ "ФК"Аккорд" нарахованих процентів за кредитним договором, однак не сплачених на дату укладення цього Договору, суди попередніх інстанцій не врахували зазначені договірні умови та не надали належної правової оцінки обставинам стосовно сплати відповідачем грошових коштів на виконання кредитного договору за рішенням суду з урахуванням визначених п.2.8 кредитного договору умов щодо погашення у першу чергу процентів, що відповідає приписам ст. 534 Цивільного кодексу України.

Крім того, представником Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" зазначено, що Договір відступлення права вимоги 1 містить ознаки нікчемності, передбачені пунктами 1,5,7,8 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному ктодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Зазначеної позиції дотримується і Верховний суд України у постанові Пленуму від 06.11.2009р. №9.

У п.п.1,5,7,8 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Аналізуючи підстави нікчемності Договору відступлення прав вимоги 1, зазначені Комісією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у протоколі №21 від 20.07.2015р., судом апеляційної інстанції зазначено про їх безпідставність та необґрунтованість, що свідчить про дійсність умов укладеного ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Скай кепітал менеджмент» Договору відступлення права вимоги 1, з урахуванням вимог ст.204 Цивільного кодексу України.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки апеляційного господарського суду передчасними та такими, що здійснені без належного дотримання вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом не надано належної правової оцінки твердженням представника уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта Банк», що Договір відступлення права вимоги 1, спрямований на зменшення власних майнових вимог банку, надання окремим кредиторам банку переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку та не досліджено питання укладення даного договору з пов'язаною особою банку згідно ст.52 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Натомість, безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах права є твердження суду, зазначене в оскаржуваній постанові, стосовно того, що зазначені обставини не впливають на вирішення спору по суті. Крім того, судом не надано правової оцінки доводам ПАТ "Дельта Банк" стосовно невідповідності положень Договору відступлення прав вимоги 1 вимогам Постанов Національного банку України №560/БТ від 11.09.2014р., №692/БТ від 30.10.2014р., №348/БТ від 12.06.2014р. та постанови Правління Національного банку України №91 від 24.02.2014р.

Разом з тим, суд попередньої інстанції не надав оцінки встановленому ним же факту повернення ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «Скай кепітал менеджмент» грошових коштів у сумі 58129954,99 грн. за відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги 1, як наслідок недійсності нікчемного правочину через невідповідність вимогам п.п.1,5,7,8 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Водночас, як вже зазначалось вище, правовою підставою для стягнення грошових коштів з відповідача у даній справі є положення Договору факторингу.

Згідно з ч. 1 ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.2 ст.1081 Цивільного кодексу України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Положеннями ст. 1082 Цивільного кодексу України врегульовано, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Проте суди попередніх інстанцій, в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України, не досліджували умови укладеного Договору факторингу, порядок та особливості його виконання, дійсність грошової вимоги, право якої відступлено за ним тощо.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та стали наслідком порушення норм матеріального права.

Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також з огляду на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи те, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р. та рішення господарського суду Київської області від 20.07.2015р. у справі №911/2115/15 скасувати.

Справу №911/2115/15 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді Н.І. Мележик

О.А. Кролевець